Євр.2: 11-18

11 Адже Хто ос­вячує i хто освячується, всi — вiд Єдиного; тому Вiн не соромиться називати їх браттями, кажучи: 12 «Оповiщу iм’я Твоє браттям Моїм, посеред церкви оспiваю Тебе». 13 I ще: «Я буду надiятися на Hього». I ще: «Ось Я i дiти, яких дав Менi Бог». 14 А оскільки дiти причетнi плотi i крови, то i Вiн також прийняв те ж саме, щоб смертю позбавити сили того, хто має державу смерти, тобто диявола, 15 i визволити тих, що страхом смерти все життя трималися в рабствi. 16 Бо не ангелiв приймає Вiн, але прий­має сíм’я Авраамове. 17 Тому Вiн повинен був у всьому уподiбни­тися браттям, щоб бути милостивим i вiрним первосвящеником перед Богом, для умилостивлення за грiхи народу. 18 Бо оскільки Сам Вiн перетерпiв, був­ши спокушеним, то може й споку­шува­ним допомогти.

Глава 2. [2] Вих. 20, 1. Діян. 7, 38, 53. Гал. 3, 19. Євр. 10, 28. [3] Мф. 4, 17. Лк. 1, 2. [4] Мк. 16, 20. [5] Мф. 28, 18. [6] Пс. 143, 3. [7] Мф. 27, 46. [8] Пс. 8, 5-7. Мф. 28, 18. 1 Кор. 15, 27. [9] Ін. 3, 16. Флп 2, 7, 11. Одкр. 5, 9. [10] Притч. 16, 4. Лк. 24, 26. Ін. 1, 3. [11] Мф. 28, 10. Ін. 20, 17. [12] Пс. 21, 23. [13] Іс. 8, 17-18. 2 Цар. 22, 3. [14] Ін. 1, 14. Рим. 8, 3. 1 Кор. 15, 54. 2 Тим. 1, 10. [15] Лк. 1, 74. Рим. 8, 15. [17] Флп 2, 7. Євр. 5, 2. [18] Євр. 4, 15.

Лк.1: 24-38

Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.

26 Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, 27 до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви Марія. 28 Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. 29 Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. 30 І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. 31 І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. 32 Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. 33 І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця. 34 Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? 35 Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. 36 Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, 37 бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. 38 Тоді Марія сказала: Я раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.

Лк.2: 22-40

22 І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, 23 як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві. 24 І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят. 25 Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. 26 Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього. 27 І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, 28 він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

29 нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, 30 бо бачили очі мої спасіння Твоє, 31 яке Ти приготував перед лицем усіх народів, 32 світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.

33 Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього. 34 І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, 35 і Тобі Самій душу пройме меч, щоб відкрилися помисли багатьох сердець. 36 Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; 37 вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч. 38 Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.

39 І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета. 40 Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.

Євр.7: 7-17

7 Без усякого ж заперечення менший благословляється бiльшим. 8 I тут десятини беруть люди смер­т­нi, а там

у священиковi за чином Мелхиседековим, а не iменуватися за чином Аароновим? 12 Адже iз змiною священства необхiдно бути змiнi i закону, 13 бо Той, про Кого говориться це, належав до iншого колiна, з якого нiхто не п — той, хто має про себе свiдчення, що вiн живе. 9 I, так би мовити, сам Левiй, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину; 10 бо вiн був iще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрiв його.

11 Отже, якби досконалiсть осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б iще була потреба поставати iншом

риступав до жер

товника. 14 Бо вiдомо, що Господь наш засяяв iз колiна Іуди, про яке Мойсей нiчого не сказав стосовно священства. 15 I це ще яснiше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик iнший, 16 Який є таким не за законом заповiдi плотської, а за силою життя нескiнченного. 17 Бо засвiдчено: «Ти Священик повiк за чином Мелхиседековим».