Січ
06
2018

Про Свідків РІЗДВА

Різдво Христове

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):https://www.dropbox.com/sh/53anowaw4cnud06/2-IdcuQ-GI

Про Свідків РІЗДВА. Різдво Христове

Мф.2:1 – 12

Гал.4:4 – 7

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Вражає, в якій глибокій таємниці від людей здійснилося пришестя у світ Царя цього світу! Про чудесне народження Предтечі Господнього розповідали «по всій нагірній країні юдейській», а народження Самого Спасителя не привернуло уваги. Марія була в зрілому віці, і для всіх перебувала в нормальному, законному шлюбі. А саме Різдво, по промислу Божому, сталося далеко від всіх. Марія Сама «і сповила Його, і поклала Його в ясла» (Лк.2: 7). Була ніч, всі навколо спали.

Але – всесвіт сколихнулася. Святий Лука пише про пастухів, «які стерегли нічної пори отару свою». «Аж ось ангел Господній». І тут же – «численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало: слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління»! Це читається в святвечір, напередодні. А в саме Різдво чуємо ще більш дивне свідоцтво. Невідомі люди «зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи: де є народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому».

На всьому – печать єдиного Творця. Усе пов’язано: і Ангели, і зірки, і люди. І язичники теж це відчували. Вони всіляко намагалися вловити зв’язок видимого світу з людською долею. Особливо залучали небесні світила, що цілком справедливо.

Вони і були створені не тільки «для відділення дня від ночі», а й «для знамень, і часу, і днів, і років» (Бут.1: 14). І змогли ж волхви обчислити зірку Царя Іудейського!

Але в Єрусалимі вони безпорадно запитують, де народжений Цар?.. Не зірка їх вела: вони йшли до Єрусалиму, на захід, а зірка так і залишалася для них «на сході». Волхви вирахували самий факт народження, але ніколи не змогли б знайти Самого Царя. Але оскільки вони щиро шукали, Господь здійснив для них чудо: зірка, яка до цих пір була цілком астрономічної зіркою, раптом оживає, спускається, веде їх, і зупиняється над самим «місцем, де було Немовля»! Бог приходить на допомогу, коли закінчуються природні сили.

Але що далі? Волхви принесли дари, і пішли «в країну свою». Пророчі книги сповістили тільки те, що Христу належить народитися «у Віфлеємі Юдейськім». Пастухи, хоча й «славлячи і хвалячи Бога» (Лк.2: 20), але все ж повернулися до своїх стад. І ніхто з цих свідків нікому прямо не вказав на Немовля! Святе сімейство скоро пішло в Єгипет. Пастухи продовжували наповнювати землю чутками. Волхви, прийшовши у свою землю, зберігали глибоко в серці те, що бачили і чули. Для кого ж все це було? Схоже, – тільки для Марії, Яка «зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм» (Лк.2: 19).

Впало в землю гірчичне зерно, найменше з усіх. Доторкнулась до ураженого гріхом, мертвого єства Божественна закваска. Стривожені ангельським співом, нічні сутінки знову зімкнулись. І будуть ще довго торжествувати, поки не прийде час, і поки темряву остаточно не розірве світло Христового Воскресіння.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.