Лют
05
2019

Про дві води і одне джерело

Середа. Седмиця 32

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Про дві води і одне джерело.

Мк.11:23 – 26

Як.3:11 – 4: 6

«Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?» – Риторично запитує Апостол Яків. Тому що цього не може бути, як не може «смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви». Але ж не про джерела, і не про дерева піклується Апостол. Він нагадує, що з одного людського серця не може одночасно виходити добре і зле. А звідси невблаганно випливає, що серце кожного – або гірке, або – солодке джерело.

Прочитавши це, не можна не замислитися зі страхом: а хто ж я? Ну що ж, – каже Апостол, – випробуйте, «хто мудрий і розумний між вами?» Для цього не треба копатися в глибинах своєї підсвідомості. Як з джерела вода неодмінно виходить назовні, так і добре серце неодмінно виявляє себе, і не інакше, як «добрим поводженням з мудрою лагідністю». Справжня «мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна».

А якщо немає цього тихого, мирного духу, то й за правильними, і навіть «мудрими» словами, – ховаються звичайні «ворожнеча і чвари». А ми часом дивуємося: чому, начебто все правильно говориться, а в результаті – «безлад та всяке зло»? Здається бува, що людина – сувора і принципова, вимоглива і ревнує про істину, а насправді її «мудрість» не є «та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна», і навіть – «бісівська»! (Як.3:15)

І всі «ворожнечі та чвари», – продовжує Апостол, – тільки з ваших погнилих джерел, «від бажань ваших, що воюють у членах ваших». Пристрасті, набуваючи ознак особистості, дивляться навколо. Нестримане жадання заздрить, сперечається і ворогує, і навіть вбиває. І при цьому – все одно не може досягти і насититися.

Випробувавши всі методи, вона (пожадливість; російське: «вожделение») навіть пробує просити. Але і тут – нічого не виходить, бо, як каже Апостол, «просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших». (Як.4:3)

«Перелюбники і перелюбниці»! – називає Апостол. Таких, які не можуть приліпитися, вибрати, зберігати вірність, не бажають, щоб з вас виходила солодка вода, – «Чи не знаєте, що дружба зі світом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом світові, той стає ворогом Богові. Чи ви думаєте, що даремно Писання {Бут. 6, 5} говорить: «Ревнощів жадає дух, який вселився в нас»? Але тим більшу дає благодать», і все зробить, щоб очистити нас і зберегти собі.

Ну а нам-то що робити? – Треба просто вибрати, з чого легше почати. Ну, хоча б, «коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші» (Мк. 11, 24). І потім, треба запам’ятати, що всякий плід «правди в світі» і сіється, і приймається, і виростає лише на тому ґрунті, лише в тому середовищі, лише «у тих, які зберігають мир». І – ніколи – серед ворожнечі і суперечок.

Ось так, тихо і непомітно започатковується у серці джерело доброї, солодкої води. Спочатку воно ще витікає в суміші з рештками гіркої і солоної води. Але поступово – виштовхне її залишки. І до того навіть воно може набрати силу, що «якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже».

__Бут. 6, 5_______________________

Глава 6

Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки, 2 тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав. 3 І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років. 4 У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди.

5 І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно; 6 і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму. 7 І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх.

8 Ной же придбав благодать перед очима Господа

_____

Як.3:11 – 4: 6

11 Хi­ба з одного джерела тече солодка i гiрка вода? 12 Hе може, браття мої, смоковниця родити масли­ни або виноградна лоза смокви. Також i з одного джерела не мо­же виливатися солона i солодка вода.

13 Хто мудрий i розумний мiж вами? Доведи це на дiлi добрим поводженням з мудрою лагiднiс­тю. 14 Але якщо у вашому серцi ви маєте гiрку заздрiсть i сварли­вiсть, то не хвалiться i не говоріть неправди проти iстини. 15 Це не та мудрiсть, яка сходить зверху, але земна, душевна, бiсiвська, 16 бо де заздрiсть i сварливiсть, там безладдя i все лихе. 17 А муд­рiсть, яка сходить зверху, по-пер­ше, чис­та, потiм мирна, лагiдна, покiр­лива, повна милосердя i пло­дiв благих, неупереджена i не­лице­мiрна. 18 Плiд же правди сi­ється у свiтi тими, якi зберігають мир.

Глава 3. [1] Мф. 23, 8. [2] 3 Цар. 8, 45. Сир. 14, 1; 19, 17. [6] Притч. 16, 27. Мф. 15, 18. [8] Пс. 139, 3. [9] Бут. 1, 27. [12] Лк. 6, 44. [13] Мф. 5, 16. 2 Тим. 2, 24. [16] 1 Кор. 3, 3. [17] Мф. 5, 78. 2 Кор. 6, 6. Гал. 5, 22. 1 Тим. 1, 5. [18] Іс. 32, 17.

Глава 4

 Звiдкiль у вас ворожнеча i чвари? Чи не звiдси, вiд пристрастей ваших, що воюють у членах ваших? 2 Жадаєте i не маєте; вбиваєте i заздрите‚ i не можете досягти? Сваритесь i ворогуєте — i не маєте, бо не просите, 3 просите — i не одержуєте, тому що просите не на добре, а щоб ужити для пристрастей ваших. 4 Перелюбники i перелюбницi! Чи не знаєте, що дружба зi свiтом є ворожнеча проти Бога? Бо хто хоче бути другом свiтовi, той стає ворогом Боговi. 5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Ревнощів жа­дає дух, який вселився в нас»? 6 Але тим бiльшу дає благодать; тому й сказано: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать».

___________

Мк.11:23 – 26

23 майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, буде йому, що тільки скаже. 24 Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, і буде вам. 25 І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші. 26 Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.