Січ
12
2018

Про бачення на відстані

Субота після Різдва Христового

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Про бачення на відстані.

Мф.12:15 – 21

1 Тім.6:11 – 16

Сьогодні, в суботу після Різдва Христового, Євангеліст Матфей наводить слова пророка Ісаї про Ісуса Христа. Але навіщо очевидцеві життя Господа посилатися на того, хто жив кілька сотень років назад? Навіщо вказувати на те, що є тільки тінню подій? Але часто погляд тільки на відстані може охопити всю картину. А тінь деколи може підкреслити те, чого не помічаєш, роздивляючись сам предмет.

Отже, перед нами – повсякденні справи Господні. В черговий раз «пішло за Ним багато народу», в черговий раз «Він зцілив їх усіх», і в черговий раз марно і суворо «заборонив, щоб не являли Його». Всі бачать великого чудотворця. А Ісая дивиться здалеку, і ось що відкривається його погляду: «Ось, Отрок Мій, Якого Я тримаю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд; не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях; тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною; не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови». (Іс. 42: 1 – 4) Хіба могли це побачити ті, хто зі своїми бідами і потребами ходив за Ним? А Пророк побачив тільки це, і не побачив ні чудес, ні влади над стихіями.

А що ми бачимо зараз, через дві тисячі років? Чудес, начебто, не видно; стихії течуть своїми путями. Але ж обіцяв Він перед вознесінням: «Се, Я з вами по всі дні до кінця віку» (Мф.28: 20). І Апостоли свідчили, що «Ісус Христос вчора і сьогодні, і навіки Той же» (Євр. 13: 8). І ми зараз, як Ісая тоді, бачимо те, чого люди не помічали за Його чудесами: «не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях; тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить». І скільки богохульства виливається на Нього! А Він, «Господь пануючих, єдиний, Який має безсмертя і живе у неприступному світлі», все терпить, «не заволає і не підвищить голосу».

І тільки раптом іноді який-небудь богохульник і гонитель почує: «чому ти гониш Мене?» І у відповідь – «Господи, що повелиш мені робити?» (Деян.9:4 – 6)? І раптом стане ясно, що Він і завжди був поруч, але не ламав тебе, не угашав твоєї свободи. І раптом побачиш, як Він чекав, поки виросте зерно віри в твоїй душі, поки проникне в твою душу закваска Його пришестя у світ. І побачиш, що весь світ пронизаний Його присутністю. І – принесеш «добре сповідання», і якщо треба, то й «перед багатьма свідками». Навіть більше, чим все видиме, – прославиш Того, «Якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь»!

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.