Гру
29
2017

Про недужих і про цілителів

Субота. Седмиця 30 – та після П’ятидесятниці

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Лк.14:1- 11  Еф.5:1- 8

Одного разу Господь прийшов у «дім одного з начальників фарисейських», де опинився «чоловік, який страждав на водяну хворобу. Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? Вони промовчали». За їхніми законами лікування, в числі інших справ, в суботу було заборонено, і вони не могли сказати: «дозволено». А сказати: «не дозволено» – не давала людська совість. Тому що одна справа – коли сидимо і міркуємо в кабінеті, і зовсім інша – коли жива, стражденна людина молить про допомогу. Тут теорії перевіряються на міцність.

Це стосується і питання – до яких способів можна, а до яких – не можна вдаватися у хворобах. Наприклад, прийшла маловірна, жінка, що у відчаї. Її невіруючий син гине, і всіх губить своїм пияцтвом. Чи можна вдатися до методу, в якому – остання надія? Щоб пояснити, чому, на нашу думку, не можна, – треба починати буквально від Адама і Єви. А їй не до того: для неї це питання – про життя і смерть. І зовсім інша справа, коли запитує церковна людина, для якої найстрашніше – пошкодити душі. Ось тут можна поміркувати про допустимість того чи іншого методу лікування.

Також не все однозначно, коли людина раптом знайшла в собі дар цілителя, і вже відчула радість допомагати тим, кого залишили лікарі. Їй доводять, що робити цього чомусь не можна, а у неї – живий досвід. І вона ніколи не погодиться, що перемогти страждання, це – погано.

Коли не діють слова, треба, очевидно, віддавати на волю Божу. Життя саме покаже, що виросте з цього насіння. Але треба порадити бути особливо уважним. Ось, ти вилікував рак. А хворий після цього позбувся розуму. Іншому хворому, що недавно увірував, ти порадив спочатку соборуватися і причаститися. Він зі сльозами, з покаянням виконав це. І… чомусь віддав перевагу звичайній методи лікування. А інший, позбавлений від раку, впав у пияцтво; хвороба повернулася, і він помер.

Звичайно, ти намагаєшся звернути хворого до віри, розповісти про Христа, долучити до Церкви. Той слухає, намагається виконувати. Але – лише до лікування. Тому що прийшов він не за цим. Виходить, що релігію ти перевів на службу здоров’ю.

Треба і за собою особливо уважно дивитися. Чисто чи ти живеш? І чи не є, наприклад, «користолюбство» головною пружиною твоєї діяльності? Чи не скаржишся, коли тобі мало заплатять? Адже «блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим». І «ніякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога». І потім – чи пам’ятаєш ти, що «хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться»? І чи виходить у тебе завжди і скрізь постаратися сісти «на останнє місце»? І чи не ображаєшся, коли тобі доводиться це зробити мимоволі?

Спостерігай і розважуй. І «нехай ніхто не зваблює вас марними словами», що ось, мовляв, ти – благодійник стражденного людства. Бог дає Свої особливі дари тільки за чисельні подвиги, дає їх тому, хто досяг безпристрасності. А якщо не так, то, швидше за все, вони – не від Бога, але – щоб спокусити, погубити через гордість, і не допустити увійти в царство «Христа і Бога» і тебе, і тих, хто вдався до твоєї допомоги.

_______________

◄ День 345 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

«Коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце» (Лк.14: 8, 10). Узагальнивши це, отримаємо: завжди і всюди тримайся останньої частки. У цьому простому правилі скорочено виражений весь багатий зміст смиренності. Візьми його, сядь і розглянь всі можливі випадки у твоєму житті і наперед вибери собі в усіх їх останню частину. Це останнє буде навичка смирення, яка від зовнішніх справ мало помалу перейде всередину, і покладе там осад смирення, як основу. Час збільшить це насіння серед тієї ж практики, і смиренність збагатить, нарешті, всю душу і тіло і всі зовнішні справи. Що ж буде? А те, що велич моральна сяятиме на чолі твоєму і привертатиме загальну повагу. І сповниться над тобою: «Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться» (Лк.14: 11). Але не це май на увазі, практикуючись у смиренні, а самим смиренням. Воно само з собою приносить в душу настрій благій, що ублажає. Куди прийде смирення, там всі внутрішні тривоги припиняються. Зовнішні незгоди не приводять до нищівних станів. Як хвиля, не зустрічаючи перешкоди, без шуму і удару розливається в безмежному морі, так зовнішні та внутрішня скорботи не вдаряють в смиренну душу, а проносяться як би поверх, не залишаючи сліду. Це, так би мовити, житейська перевага смиренного; а яке світло піднесення осіняє його, які розради надсилаються, яка ширина свободи дій відкривається!.. Воістину, смиренність одна поєднує все…

____ Лк.14:1- 11

Глава 14

Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним. 2 І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу. 3 Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? 4 Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив. 5 При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній? 6 І не змогли відповісти Йому на це.

7 Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: 8 коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, 9 і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце. 10 Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою. 11 Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться.

____ Еф.5:1- 8

Глава 5

 Отже, наслiдуйте Бога, як дiти улюбленi, 2 i живiть у любовi, як i Христос полюбив нас i вiддав Себе за нас у приношення i жертву Боговi, на пахощi приємнi. 3 А блуд i всяка нечистота та користолюбство не повиннi навiть згадуватися у вас, як личить святим. 4 Також лихослiв’я, i марнослiв’я, i кощунство не пристойнi вам, а, навпаки, подяка; 5 бо знайте, що нiякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є iдолослужителем, не має спадку в Царствi Христа i Бога. 6 Hехай нiхто не зваблює вас мар­ними словами, бо за це приходить гнiв Божий на синiв непокiрних; 7 отже, не будьте їхнiми спiльни­ками. 8 Ви були колись темрявою, а тепер свiтло в Господi: робiть, як дiти свiтла,

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.