Кві
12
2018

Про бич Бога

світла п’ятниця

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):https://www.dropbox.com/sh/a0y7k9arokkram7/edGDZdzbow

Діян.3:18.  Ін.2:12 – 22

Христос воскрес!

Коли все звершилось і Господь воскрес, учні згадали і зрозуміли багато того, що раніше не розуміли. Згадали вони і слова, які одного разу сказав Господь: «Зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його». Згадали й зрозуміли, що це «Він же говорив про храм тіла Свого». Згадаймо і ми, з якого приводу ці слова були сказані.

Одного разу Господь прийшов на свято «і знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей». Тоді Він, «зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав». Нестерпно бачити, як дім Отця Небесного перетворюється на вертеп розбійників. Але, все ж, і людина також покликана бути храмом Духа Святого, а тут її, як скотину, женуть батогом. І хоча ми не можемо сумніватися, що в справах Ісусових завжди правда, але як нам – то самим чинити в подібних випадках? Деякі кажуть: «і ми теж повинні брати в руки бич».

Але подивимося уважніше на цю подію, подивимося, що було до, і що – після неї. Ще тільки наблизившись до Єрусалиму, коли Господь, «побачив місто, то заплакав над ним і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх. Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль. І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх» (Лк.19: 41).

Потім, коли Господь вже очистив храм, підійшли книжники, і запитали: «яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його».

І ось, якщо вже Небесний Вчитель має Своїм обов’язком прояснити, то і учень, який хоче наслідувати Його ревнощів, теж повинен бути готовий відповідати.

Ось, ти взяв у руки бич, щоб покарати нечестивих. Але – чи плакав ти, подібно Господу, про ті страшні біди, які вони приготували собі і в цьому, і в майбутньому житті? А по-друге, чи готовий ти, як Господь, віддати за них на наругу і руйнування храм свого тіла? Боюся, що вже перед цими питаннями всі ми опинимося в становищі тих іудеїв, яких Господь запитав, вказуючи на спійману грішницю: «Хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь» (Ін.8: 7). І доведеться нам теж, кидаючи бичі, «виходити один за одним, починаючи від старших до останніх», тобто від тих, хто розумніший, і до «останніх» (Ін.8: 9). А вже третє питання остаточно, в порох розтрощить нашу гординю: а чи зможеш ти, як Господь, заново воздвигнути зруйнований храм свого тіла?

Ні, бич не для наших рук, а для наших грішних спин. Це ясно. Але чому Церква нагадує нам про це саме тепер, на світлій великодній седмиці, коли прийшов час радості і втіхи? Саме в тому, що ми сьогодні читали, і є найбільша для нас втіха: бо власне не про бич нагадує Церква, – що про нього нагадувати, коли цей бич, тобто страждання і скорботи, завжди або на нас, або перед нашими очима. Церква втішає нас, показуючи, в Чиєї руці цей бич. У руці Того, Хто не тільки плакав про наші гріхи, не тільки віддав Себе за нас, а й дивом повстав з мертвих. Ось Хто стоїть над усім, і в Чиєї руці все і всі. І хіба може від цієї руки виходити що-небудь зле, що-небудь недосконале, що-небудь нерозумне? І як часто в нашому житті ми думали: прийшла біда, трапилося нещастя, – але ж це Сам Господь Своєю могутньою люблячою рукою відштовхнув нас від краю пекельної прірви.

І ось, прославляючи Воскресіння Христове, ми сьогодні з особливим почуттям вимовляємо слова молитви Господньої: «нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі». Прославляючи Воскресіння Христове, ми з особливою радістю приймаємо і прославляємо цю Його спасительну владу над нами. «Слава Воскресінню Твоєму, Христе, слава царству Твоєму, слава провидінню Твоєму, єдиний Чоловіколюбче»!

Христос воскрес!

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.