Гру
09
2013

Про глиняні і про золоті сосуди. В.Резніков. Свт.Ф.Затворник

Понеділок. Седмиця 28-ма після П’ятидесятниці

Аудіо(МП 3):https://www.dropbox.com/sh/hib2e733q44696k/j0sTEtD9dy

Проповіді на кожний день. В.Резніков. Свт.Ф.Затворник

Про глиняні і про золоті сосуди

Лк.19:37 – 44  2 Тим.2:20 – 26

Апостол Павло пише: «у великому домі є сосуди не тільки золоті та срібні, а й дерев’яні та глиняні; і одні у почесному, а інші у низькому вживанні».

Золото є золото, і ніколи не стане глиною, так само як і глина – ніколи золотом не стане. Що ж, кожній людині наперед означена її доля? І праведник тільки тому такий, що створений таким? І грішник – теж ніколи не зможе змінитися? Але чому ж тоді Небесний Пастир залишає дев'яносто дев'ять овець заради однієї, що заблукала? І чому всіх, без винятку, закликає бути досконалими, як досконалий Отець Небесний?

Апостол Павло теж закликає глину стати золотом: «Хто буде чистий від» всього, чужого Богу, – пише він, – «той буде сосудом на честь, освяченим і благопотрібним Владиці, придатним на всяке добре діло». Павло також дає золоту поради, як йому залишатися золотом: «Юнацьких похотей уникай, а тримайся правди, віри, любови, миру з усіма, хто кличе Господа від чистого серця». І далі радить «з лагідністю наставляти противників, чи не дасть їм Бог покаяння до пізнання істини», чи не дасть і їм Бог перестати бути глиняними судинами і стати золотими і срібними.

А в сьогоднішньому Євангелії чуємо, як і Сам Господь плакав над містом Єрусалим: «о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх». Над глиною не плачуть через те, що вона ніяк не може стати золотом! Плачуть над тим, що могло і повинно було стати зовсім іншим, і не стало.

Але якщо для людини можливе перемінитися, то чому слово Боже     дає такі образи праведних і неправедних, як відмінна земля, або розбіжні сосуди, коли виключений перехід в протилежне? А це, напевно, щоб і безбожний жахнувся того остаточного скам'яніння і відпадання, яке йому загрожує. І щоб справедливий теж жахнувся, заглянувши в ту прірву, якої він дивним чином оминув, але яка завжди готова поглинути його, якщо він зробить помилковий крок.

_______________

◄ День 326 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

Народ волає: «Осанна!», – А Господь плаче. Чи не звершується щось подібне і при наших урочистостях церковних? Тоді видимість була урочиста; але Господь дивився на те, що було в душах невидним, і бачив його гідним плачу. І у нас видимість на святах завжди урочиста; але чи буває такий внутрішній всіх настрій? Один – не розуміє зовсім сили і значення свята; другий – потьмяніло відчуває щось, але ясно нічого не бачить. Хіба дехто і бачить і відчуває, і творить свій стан, гідний святу. Жертв свята наші беруть багато; але яка частина з них відділяється Господу і братам? Або нічого, або сама незначна малість; все майже бере черево і суєтність. Від Господа сховатися це не може, і не дивно якщо Він, кажучи по-людські, плаче, коли ми виголошуємо урочисті вигуки. Такі – то ми «викуплені, виправдані, всиновленні»!.. Дали обітниці, прийняли зобов'язання – духом ходити і похітливості плотської позбутися, а у дійсності? Сини Царства гірше останніх рабів!..

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.