Кві
15
2018

Про найперше чудо

Понеділок Седмиця 2-а після Пасхи.

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо

Ін.2:1- 11 Деян.3:19 – 26

Сьогодні – про найперше чудо, яке вчинив Господь Ісус Христос. «Було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його». І ось, на цьому весіллі «не вистачило вина». Зауважимо, що саме «недостало»; люди вже випили, але хочуть ще. Тоді Мати Ісуса каже Своєму Божественному Синові: «Вина не мають».

Згодом Господь зціляв хворих, виганяв бісів, годував голодних, але найпершим Його дивом було – примножити вино на весіллі. Він велить служителям налити воду в водоноси, потім почерпнути і нести до весільного старости, який «не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду». Розпорядник пробує і хвалить нареченого за те, що він «добре вино зберіг аж досі». Наречений, мабуть, не став з’ясовувати, звідки насправді взялося вино, а просто велів подавати його на столи.

Як бачимо, Господь хотів тільки втішити людей, а до Себе не привертати уваги. Так і вийшло: відразу, в суєті ніхто толком нічого не зрозумів, а відкрилася істина пізніше, при зіставленні розповідей учасників, і тут уже «увірували в Нього ученики Його».

Це саме перше чудо дуже повчальне. Адже у нас як буває: якщо ми не віруємо, то віруючий для нас – божевільний, і його треба терміново лікувати. А якщо вже ми – лиха прикупивши (з горем навпіл) увірували, то божевільним тут же стає будь-який невіруючий, і ми хапаємо, тягнемо його до спасіння, безцеремонно вириваючи все з його рук.

Ми співчуваємо один одному тільки тоді, коли у нас одні пристрасті, одні інтереси. Якщо ми п’ємо, то непитущий – гордій, не поважає. А якщо у вині не маємо потреби, то нам просто огидні ті, хто вживають.

Але хто менш потребував винній втіхи, ніж Господь, Дух Животворящий, про Якого сповіщали «всі пророки, від Самуїла і після нього»? І адже коли Марія каже служителям: «що скаже Він вам, те зробіть», – це слова тієї ж сили, що й слова пророка Мойсея про Спасителя, Який прийде: «Його слухайте». «А хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну» [Втор. 18, 15, 18-19].

І ось, Він поспівчував бідним людям.

Господь прийшов на землю, щоб сповістити волю Отця Небесного на спасіння. Але в дану мить Він – на весіллі. Він бачить, для чого зібралися люди, і чого їм зараз не вистачає. Він дав їм потрібне і не говорить ні про спасіння, ні про Царство Небесне. Хоча і приніс Він на землю безцінний дар, але перш за все показує, що навіть саме вище благо не буде благом, якщо людина в даний момент не розташована його прийняти.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.