Гру
31
2016

Про найпершого з грішників

Неділя. Седмиця 31-ша після П’ятидесятниці

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

1 Тім.1: 15-17; Лк.18: 35-43

Кожен раз, приступаючи до причастя Тіла і Крові Христових, ми чуємо одні й ті ж слова священика, який виносить Святу Чашу: «Вірую, Господи, і визнаю, що Ти єси воістину Христос, Син Бога Живого, що прийшов у світ грішників спасти, між якими я перший». Ми готувалися, постили, прочитали молитовне правило, з усіма примирилися, і навіть отримали на сповіді прощення гріхів. І все одно – перед Чашею, разом зі священиком, подумки вимовляємо: «… від них же я перший є». Ніби нічого не сталося, і ми ні на крок не наблизилися до Господа Ісуса.

Проте ми, як ніколи, наблизилися до … святого Апостола Павла, який теж пише в посланні до Тимофія: «Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший». Павло, дійсно, спочатку був першим з усіх, найлютішим, гонителем церкви. Але Господь покликав його, і він став Його обраним сосудом. Минуло вже багато років, він багато потрудився на славу Христову. Він і усвідомлює, що він «помилуваний, щоб Ісус Христос» на ньому «показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Нього». І все одно – він пише ці слова. Не говорить: «колись я був першим грішником». Але – знову в теперішньому часі: «я – перший серед грішників». Начебто він все ще йде зі своїм каральним загоном по Дамаської дорозі.

Утім усвідомлення себе першим серед грішником не повинно відчужувати нас від Чаші Господньої, проте – навпаки – спрямовувати до неї. Ієрихонському сліпцю, напевно, говорили: куди лізеш? Є й сліпі і більш тебе. Але він, безумовно, відчував себе першим і єдиним з сліпців. І тому, хоча і «ті, що йшли попереду, примушували його замовкнути; а він ще голосніше кричав: Сину Давидів, помилуй мене»! І справді: чи можна бути більш сліпим ніж сліпий? Чи можна бути більш грішним, ніж грішний?

І чим сильніше буду усвідомлювати, що «я перший серед грішників», тим – більш «Вірне i всякого прийняття гідне» буде для мене відкриватися, «що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників», і що саме на мені Він «показав усе довготерпіння». І тим сильніше буду віддавати Йому, «нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь i славу на віки вічні. Амінь».

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.