Лют
06
2018

Про ознаки істини

середа Седмиця 2 – а ПІДГОТОВЧА (35)

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

1Ін.3:21 – 4: 6; Мк.14:43 – 15: 1 (зач65)

«Улюблені!, – Пише Апостол Іоанн Богослов. – Якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога». Апостол вказує на серце, як на свідчення всередині нас, що ми чинимо правильно; і перебуваємо у згоді з Богом. І якщо воно «не засуджує нас», то – по-дитячому не сумніваємося, що «чого тільки попросимо, одержимо від Нього» – нашого люблячого Небесного Отця.

Але й розум повинен усвідомлювати правильність життя. Власне, серце лише тоді і дає сигнал до дерзновення, коли ми свідомо і осмислено «дотримуємося заповідей Його i робимо угодне для Нього». Основна ж заповідь Його «та, щоб ми вірували в ім’я Сина Його Ісуса Христа i любили один одного, як Він заповів нам». Той, хто «зберігає заповіді Його» і кого «не засуджує» серце, «той у Нім, а Він у ньому».

Але має бути ще й свідчення з високо́сти; з небес. Зрештою, про те, «що Він перебуває в нас, дізнаємося за духом, який Він дав нам».

Але, наскільки б сильним не був голос духу, Апостол і тут застерігає: «Не всякому духовi вiрте, але випробовуйте духiв, чи вiд Бога вони, бо багато лжепророкiв з’явилось у свiтi». «Духа Божого i духа омани пізнавайте так: усякий дух, що сповідує Ісуса Христа, Який прийшов у плотi, є вiд Бога; а всякий дух, що не сповiдує Iсуса Христа, Який прийшов у плотi, не є вiд Бога, але це дух антихриста, про якого ви чули, що вiн прийде i тепер уже є в свiтi». А з пришестя Ісуса Христа у плоті неминуче випливають наслідки: і – заснування Їм на землі Своєї єдиної церкви. І – дана церкви влада «в’язати і відпускати» на землі, з тим, що це буде відпущено й на небі. І – обітування, що було дане церкві, що пекельні воріття не здужають її. І – шанування Його земного лику, зображеного на святих іконах.

Тому Іоанн Богослов призводить і ще один критерій, – чи в істині ми, чи з Христом? Від імені всіх тих, що вже увірували і склали єдину церкву він каже: «Ми від Бога; той, хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, той не слухає нас. З цього пізнаємо духа істини і духа омани». Отже, для посвідчення, що ми в Бозі, треба бути і в єдності з єдиною церквою, що її засновав Ісус Христос, Який прийшов у плоті.

Істина в точці перетину багатьох ознак. Тому необхідно пильнувати. Не спокушатися ні серцем, ні розумом, ні духами, ні людьми, які стверджують, що вони в істині, але не входять в єдину церкву. Одне випробовується іншим, інше – третім, а третє четвертим, а четверте – знову першим. Адже тільки тоді і до нас будуть належати слова: «Діти! Ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто у вас, більший за того, хто у світі».

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.