Січ
12
2018

ПРО ПОЧАТОК ВІДЛІКУ ЧАСУ

Субота перед Богоявленням.

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Мф.3:1- 11   1 Тим.3:14 – 4: 5

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

«У ті дні приходить Іоан Хреститель і проповідує в пустелі Юдейській, і каже: покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне». «Тоді виходили до нього Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська».

Чому – всі? – По-перше, прийшла якась повнота часів. Зійшлися пророцтва. Всі відчували, що одне скінчилося, а інше ще не почалося. Всі розуміли, що так далі жити не можна: або все вибухне, або остаточно втратить сенс. І у всіх була потреба – змити, нарешті, з себе щось, якусь вікову нечистоту. А по-друге, з самого народження Іоанна Хрестителя жителі тієї землі з хвилюванням очікували: «ким буде дитя це» (Лк.1: 66)? А він ще був «у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві» (Лк.1: 80).

І – самий вигляд: «Іоан мав одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх, а їжею його були акриди* та мед дикий». Аскетичний спосіб життя сам по собі розташовує до поваги, в той час, як товстий живіт викликає законне почуття недовіри, і нагадує біблійний образ лжепастиря: «горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! чи не стадо повинні пасти пастирі? Ви їли жир і вовною одягалися, відгодованих овець заколювали, а стада не пасли». (Іез.34:2 -3). Але все ж Апостол сьогодні застерігає саме від спокуси помилкового аскетизму, від якихось «деяких», «спалених у совiстi своїй». Вони будуть забороняти «одружуватися i вживати в їжу те, що Бог сотворив, аби вiрнi i тi, що пiзнали iстину, споживали з подякою». Хибні аскети можуть вражати уяву. Але вони приходять «в ім’я своє» (Ін. 5: 43), і проповідують тільки себе. І вони можуть навчити лише тому, як виділитися з натовпу, а не як власне наблизитися до Бога.

Іоанн же нікому не забороняв нічого, крім протизаконного. І він весь час повторював: «Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене; я недостойний понести взуття Його; Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем». А його самого приймали за Христа. Недарма ще в Пролозі Іоанн Богослов підкреслює: «Він не був світло, але був посланий, щоб свідчити про світло» (Ін. 1: 8). І сам Іван Хреститель на питання фарисеїв, хто він? – Першою справою відповів: «я не Христос» (Ін.8: 20).

Вихід Іоанна на проповідь сколихнув всю Палестину. Євангеліст Лука вказує і на час, коли це було: «п’ятнадцятого року правління Тіберія кесаря». Так взагалі прийнято було датувати до пришестя Христа у світ. Не було всесвітньої, для всіх важливою точки відліку. Людям достатньо було знати, в якому місці, при якому царі, в який рік його правління. Так і про різдво Іоанна Хрестителя: «у дні царя юдейського Ірода» (Лк.1: 5)… І про Різдво Спасителя говориться, що це було під час перепису, який відбувався при такому-то імператорі, при такому-то правителі…

Але вже з цього моменту весь світ почне новий відлік часу – від Різдва Христового. І тепер навіть той, хто стверджує, що всі ці події – вигадка, що навіть Ісуса Христа не було на світі, – навіть така людина, через навіть дві тисячі років, твердо знає, коли все це сталося.

* Вид сарани.

_______________

◄ День 2 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

Субота перед Богоявленням *

(1Тим.3:14 – 4: 5; Мф.3:1- 11)

«Дім Божий, який є Церква Бога живого, стовп і утвердження істини» (1Тим.3: 15). Отже, нам нема чого спрямовувати очі туди і сюди, щоб вивідати, чи немає де істини. Вона – поблизу. Будь в Церкві, осягай все, що вона стверджує, – і будеш в істині, будеш володіти правдою, і жити по ній і в ній і, внаслідок того, правдивою будеш людиною; сповненою життям. Поза Православної Церкви немає істини. Вона – єдина вірна берегиня всього заповіданого Господом через св. Апостолів, і є тому справжня Апостольська Церква. Інші втратили Церкву Апостольську, і як по християнській свідомості носять переконання, що тільки Апостольська Церква може вірно зберігати і вказувати істину, надумали самі побудувати таку церкву і побудували, і ім’я їй таке надали. Ім’я надали, а сутності передати не могли. Бо Апостольська Церква створена за вподобанням Отця Господом Спасителем благодаттю Св. Духа через Апостолів. Людям такої вже не створити. Думаючі створити подібні до дітей, що в ляльки грають. Якщо немає на землі істинної Апостольської Церкви, нема чого і працю витрачати над створенням її. Але подяка Господу, Він не попустив ворота адові здолати св. Апостольської Церкви. Вона є і буде, за обітницею Його, до кінця віку. І це є наша Православна Церква. Слава Богу!

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.