Гру
28
2016

Про повільність на слова і на гнів

четвер. Седмиця 31-ша після П’ятидесятниці

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Про повільність на слова і на гнів.

Мк.10:17 – 27  Як.1:19 – 27

Апостол Яків писав, що джерело наших спокус – наша лиха похіть. І хоча від спокус – велика користь, але хіть від цього не стає добром. Отримуючи користь від спокус, треба одночасно і очищати серце від гріховної хтивості.

Для цього – «кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів». Якщо закупорити джерело в скелі, віно поступово вичерпається. Так і з багатослівністю. Так і з гнівом. Але «швидким» треба бути не на всі чутне, а тільки на «слово, що може спасти» душу. Безглуздо витісняти з собе бруд, заради «швидкого» прийняття іншою бруду.

Але і благе вчення приймати в серці треба тільки для того, щоб воно саме стало виходити з серця у вигляді добрих справ. Ми повинні бути «виконавцями слова, а не тільки слухачами», щоб не обманути «самих себе». «Бо хто слухає слово і не виконує, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі: вона подивилась на себе, відійшла і відразу ж забула, яка вона». Так, якийсь юнак підійшов до Ісуса Христа і запитав, що йому робити, щоб успадкувати життя вічне. Господь спочатку відповів: «Знаєш заповіді»… Але юнак продовжував питати, а значить, хотів побачити себе таким, як є насправді. І Господь показав: «Одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест».

Власне, про це ж пише і Апостол Яків, кажучи, що «чиста і непорочна побожність перед Богом і Отцем є в тому, щоб піклуватися про сиріт і вдів у їхніх скорботах і берегти себе неоскверненим від світу». Тільки Господь сказав про необхідність відірвати від себе, а Апостол – про мету застосування. А юнак, «засмутившись від цього слова, відійшов зі скорботою, бо мав велике багатство». Він «подивився на себе», побачив «риси обличчя свого в дзеркалі», і – «відійшов». І будемо сподіватися, що він все-таки не встигне забути їх.

І ще Апостол пише: «Коли хто з вас гадає, що він побожний і не приборкує свого язика, але спокушає своє серце, то побожність у того пуста». А що, крім язика, залишається у людини, коли вона відходить від Господа Ісуса Христа? Їй залишається тільки без кінця пояснювати всім, і в першу чергу – самій собі, чому все-таки відійшов? Їй залишається словами про добродіяння замінювати саму добродійність. І серце її, в міру успіху таких промов, буде заспокоюватися і зваблювати себе.

А краще б знову ж таки – не поспішати на слова. І прислухатися до тієї печалі, яка виникла в серці, коли відійшов від Господа Ісуса.

_______________

◄ День 350 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

Хтось звернувся до Господа з питанням: «Учителю благий, що мені робити, щоб життя вічне успадкувати?» (Мк.10: 17) Що підняло це питання? Хіба не було писань? Хіба не читали всяку суботу для всіх закон? Було все – і Писання, і тлумачі його; але в суспільстві ходило колом різнодумство і збивало з пантелику. Фарисеї говорили одне, садукеї – інше, ессеї – своє, самаряни – своє; в Галілеї ж, може бути, і язичницькі вчення були чутні; і всякий виставляв своє тоном переконання. Ревнуючи про порятунок приходили до питання: як же бути, чому слідувати, щоб не погубити душі своєї? Становище наше дуже схоже на тодішнє. Яких-тільки у нас ні ходить вчень і в школах, і в суспільстві, і в літературі! Індиферентна людина – не переймається; а для кого не все одне, якого вчення уникнути, тому не можна не шукати рішення: як же бути? Отже, яке ж рішення на це? Таке ж, яке дав Спаситель: віруй і живи, як Бог наказав, а людських пересудів не слухай; нехай говорять. І говір вчених схожий на чутки і моду: нині одне, завтра інше. Ти ж слухайся одного «Слова Бога Живого, Який перебуває повік» (1Пет.1: 23, 25). Що Господь повелів, того ніяке мудрування скасувати не може. Все невідкладно і треба все виконувати. Суд адже буде за словом Господа, а не по мудруванням нашим.

 

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.