Чер
13
2018

Про руки духовні

Четвер. Седмиця 3-тя після П’ятидесятниці.

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Рим.8:22-27; Мф.10:23-31.

Апостол пише: «Бо знаємо, що всі істоти разом стогнуть і мучаться донині; і не тільки вони, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого».

Всі ми дуже добре знаємо, скільки страждань і стогонів у світі. Ми знаємо, з чого це почалося. Але чому ж і тепер це триває? Адже воскрес ж Христос із мертвих, смертю смерть подолав»!..

Слово Боже пояснює, що «ми спаслися в надії. Надія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися? Але, коли надіємось на те, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні». Ми постійно зустрічаємо в Новому Завіті ці слова: віра, надія. Як правда Божа відкривається нам «від віри у віру», так і спасіння наше звершено «у надії». Але чому Бог не дав все це прямо в наші тілесні руки, якими ми так звикли користуватися? Проте що можна взяти тілесними руками? Хліб, камінь, ніж, палицю. Тілесні руки має і божевільний. А скарб спасіння, скарб вічного життя можна дати тільки в духовні руки. Віра і надія, – це і є дві духовні руки. Господь хоче, щоб вже в цьому житті вони зміцніли, щоб ми могли охопити ними і минуле, і майбутнє, і видиме і невидиме; щоб ми привчилися цими духовними руками триматися за Бога, Який теж є Дух.

Але можна сказати і те, що віра і надія, це як би дві частини духовного єства: вірою, приймаємо, а надією утримуємо, робимо своїм, невід’ємним. Вірою приймаємо слова Господні: «Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим… не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. Чи не дві малі пташки продаються за один асарій*? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; у вас же і волосся на голові все полічене». А надія дозволяє жити, виходячи із цих слів. І не боятися говорити при світлі те, що чули в темряві, і не боятися проповідувати на покрівлях те, що чули на вухо.

Без віри і надії неможливо протистояти світу. Ти протягуєш до нього свої тілесні руки, а він хапається за них, і тягне тебе у свій вир. А хто вірою і надією тримається за Бога, той перемагає світ; той часто виживає всупереч повної неможливості вижити.

_______________

* Дрібна монета.

________________________________________________________

____http://mіhaіl.prіhod.ru/chіtalnіjj_zal/vіew/іd/1130485________

– Чому «все створіння разом стогне і мучиться донині…»?

  «Очікуючи усиновлення, відкуплення нашого тіла…»

___________________

– Чого – багато в світі?

  Страждань і стогонів.

___________________

– З чого це почалося?

  Слово Боже відкриває нам про спокусника – диявола і про нашу

  ураженість гріхом.

___________________

– Чому і тепер, коли Христос Своєю смертю «смерть подолав», чому ж все триває, як і раніше?

  Слово Боже пояснює, що «ми спаслися у надії…»

___________________

– Що є духовні руки?

  Віра і надія.

___________________

– Що дається в духовні руки?

  Скарб вічного життя.

___________________

– Що ними можна охопити?

  Минуле і майбутнє, і видиме і невидиме.

___________________

– За кого вони тримаються?

  За Бога.

___________________

– Що роблять вірою з надією?

  Приймають і утримують.

___________________

– Без чого неможливо протистояти світу?

  Без віри і надії.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.