Гру
11
2013

Про самодостатність Святого Письма. В.Резніков. Свт.Ф.Затворник

четвер. Седмиця 28-ма після П’ятидесятниці

Аудіо(МП 3):https://www.dropbox.com/sh/y48vaej3x9i0hwn/7ZdN7Ir_Y0

Проповіді на кожний день. В.Резніков. Свт.Ф.Затворник

Про самодостатність Святого Письма.

Лк.21:28 – 33, Євр.7:1 – 6.

Продовжуючи показувати живий, нерозривний зв'язок Старого і Нового завітів, Апостол Павло сьогодні відштовхується від сто дев'ятого псалма Давида, де є такі слова: «Клявся Господь і не розкається: «Ти священик повік за чином Мелхиседековим». Хто цей Мелхиседек? І хто цей «Ти»?

Про Мелхиседека відомо вкрай мало. Одного разу Авраам повертався з перемогою. У цей час «Мелхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, — він був священик Бога Всевишнього, — і благословив його, і сказав: благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі; і благословенний Бог Всевишній, Який віддав ворогів твоїх у руки твої». І «Аврам дав йому десятину з усього» (Бут.14:17 – 20). Ось і все. Років чотириста ця подія зберігалася в пам'яті нащадків Авраама, потім була записана Мойсеєм. А через ще двісті років – інший пророк, Давид, пише цей таємничий псалом, що починається словами: «Сказав Господь Господу моєму: «Сиди праворуч Мене». «Із утроби раніше віків Я породив Тебе». «Ти священик повік за чином Мелхиседековим».

Павло пише про це ж ще через тисячу років потому. І – те, що про Мелхиседека більше нічого не сказано, – і для Давида, і для Павла є не недоліком, але є пряма характеристика. Він «без батька, без матері, без родоводу». А значить, він не має «ні початку днів, ні кінця життя». І священство Мелхиседека саме тому, що воно невідоме звідки взялося, – є особливим, вищим чином священства; на відміну від «правильного», спадкового, одного разу встановленого. А з того, що початок священства Мелхиседека не вказано, випливає, що він «перебуває священиком назавжди».

Апостол звертає увагу і на те, як до Мелхиседека поставився Авраам. Він, хоч і сам був обраний Богом, хоча і сам мав «обітниці», але все ж, як менший, дав Мелхиседеку «десяту частину з усього». І Апостол не будує припущень, чому Авраам так зробив. Він сприймає це як факт, і зазначає, що тут «сам Левій», якому згодом дано було спадкове священство і право отримувати десятину, ще перебуваючи в стегнах Авраама, сам дав десятину Мелхиседеку. І це говорить про перевагу священства за чином Мелхиседека.

Так, через старозавітний образ Мелхиседека Апостол Павло пояснює спадкоємцям Старого завіту – і вічність Ісуса Христа, і Його особливе священство. Пояснює, Хто є той «Господь», Якому «сказав Господь» у псалмі Давида, Хто Той «за подобою Мелхиседека постає Священик інший» (Євр.7: 15), Який раз і назавжди Своїм єдиним жертвопринесенням очистив наші гріхи.

І ми не втомлюємося дивуватися, як всі книги Старого і Нового завітів, писані самими різними людьми протягом майже півтори тисячі років, мирно вміщаються в одну палітурку. І не тісно їм, і не суперечать одна одній! І ще звернемо увагу на самодостатність Священного Писання. Воно не вимагає ні доповнення, ні підтвердження з інших джерел. І не тільки те, що в ньому сказано, але і те, що утаємничено, – однаково красномовно і сповнено сенсу.

_______________

◄ День 336 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

«Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано» (Лк.21: 34). «День той», тобто останній день світу або кожного з нас, приходить як тать, і захоплює як сіть; тому й наказує Господь: «Отже, пильнуйте і повсякчас моліться» (Лк.21: 36).

Ситість і суєтність – перші вороги бадьорості і молитви. Тож наперед ще вказує, щоб не допускали себе до обтяження їством, питвом і турботами житейськими.

Яка бадьорість у того, хто знов і знов – поїв, попив, повеселився, спить? Хто завжди зайнятий одним повсякденним, чи тому до молитви? « Що ж, – мовиш, – робити? Без їжі не можна; і її треба добути. Ось і турбота». – Так Господь не сказав: не працюй, не їж, не пий, але «щоб ваші серця не обтяжувались» цим. Руками працюй, а серце тримай вільним; їсти – їж, але не обтяжуй себе поживою; і вина випий, коли потрібно, але не допускай до обтяження голови і серця. Відмежуй зовнішнє твоє від внутрішнього і останнє постав справою життя твого. А перше – переддвер’ям. Там будь пильнуванням і серцем, а тут тільки тілом, руками, ногами і очима. «Пильнуйте повсякчас і моліться», – виконання цього, дозволить сміливо стати перед Сином Людським. Отже треба ще тут у житті своєму предстати перед Господом. Для цього один засіб – бадьора молитва в серці, чинена розумом. Хто так налаштується – на того не знайде «день той» раптово.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.