Чер
18
2018

Про спасіння поза Церквою

Вівторок Седмиця 4-та після Пасхи.

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):

Деян.10:21 – 10:33 . Ін.7:1- 13 з25

Ми, християни, вибрали свій шлях до вічного життя. Але все-таки – невже цей шлях тільки один, через Церкву? А як же інші люди, які інакше вірують, або зовсім не вірують, а добра роблять набагато більше? З цього приводу є різні думки. Але всі наші «мені здається» і «мені гадається» не здатні ні відчинити браму Царства Небесного, ні зачинити її.

Сьогодні – про Сотника Корнилія. Він саме з тих, хто часом змушує сумніватися в виключності  і єдиності нашого шляху. Корнилій не був християнином, але знав, що Бог один, і був чоловік «побожний і богобоязний, з усім домом своїм, він чинив багато милостині народові і завжди молився Богові». І ось, одного разу йому з’явився Ангел і каже… Що ж він говорить? Напевно, «Корнилій, ти догодив Богові, ти спасенний, увійди в Царство Небесне»! – Здавалося б, чого ще гідна ця чудова людина? Але …

Ангел каже: «Молитви твої та милостині твої згадалися перед Богом. Отже, … поклич Симона, званого Петром. Він …скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім». Корнилій закликав Петра, почув про Ісуса Христа, про Його втілення, про земне життя, про Його розп’яття «нас ради людей і нашого ради спасіння», про Його воскресіння. І коли Корнилій слухав, Дух Святий зійшов на нього, і він разом з усім своїм домом прийняв від Апостола святе хрещення.

Приклад цей ясно говорить, що ні віра просто в Єдиного Бога, ні молитви, ні добрі справи самі по собі не приводять до спасіння. Рятує тільки віра в Господа Ісуса Христа, що  втілився і був розп’ятий за нас. Двері спасіння відчиняє тільки пролита за нас Його Кров, і ми входимо в ці двері тільки таким чином, як наказав Сам, Той, Хто викупив нас: через святе хрещення.

Господь хоче спасіння всім. Він і Апостолу Петру повелів, щоб той «не вважав жодної людини огидною, чи нечистою». І пошук Бога не марний, і добрі справи не даремні. Але все це тільки свідчить перед Богом, що душа жива, і небезнадійна. І Він пошле благовісника, щоб показати двері спасіння тому, хто щиросердно і старанно її шукає. Але обійти ці двері, Які є Христос, не можна, тому що тільки Він є Путь, Істина і Життя.

Отже, питання має бути не в порожньої допитливості: хто спасеться, а хто не спасеться? Питання має бути таким: як мені самому врятуватися? І тоді, як Корнилій: і себе спасеш, і свій дім, і багатьох навколо себе.

__________Деян.10:21 -33

(Зач.25. У вівторок 4-го тижня після Паски: У ті дні Петро,…)21 Пет­ро, *зiйшовши до людей, присланих до нього Корнилiєм, сказав: «Я той, кого ви шукаєте; у якiй справi ви прийшли?» 22 Вони ж сказали: «Корнилiй-сот­ник, муж праведний i богобоязний, про якого добре говорить увесь народ юдейський, одержав повелiння через святого ангела по­кликати тебе до дому свого i послухати слова твого». 23 Тодi Петро, запросивши їх, пригостив. А наступ­ного дня, уставши, пiшов з ними, i дехто з братiї іоппiйської пiшли з ним.

24 Hаступого дня прийшли вони до Кесарiї. Корнилiй же очікував їх, скликавши своїх родичiв та близьких друзiв. 25 Коли входив Петро, Корнилiй його зустрiв i по­клонився, припавши до його нiг. 26 Петро ж пiдвiв його, кажучи: «Встань, я теж людина». 27 I, розмовляючи з ним, увiйшов у дiм i знайшов багатьох, що зiбралися. 28 I сказав їм: «Ви знаєте, що юдеєвi заборонено знатися або зближатися з iноплемiнником; але Бог вiдкрив менi, щоб я жодного чоло­вiка не вважав негiдним або нечистим. 29 Тому я, коли мене покликали, прийшов, не вагаючись. Отже, питаю: для чого ви покликали мене?» 30  Корнилiй сказав: «Четвертого дня я постився аж до цiєї години i о дев’ятiй годинi молився у своєму домi, i ось став передi мною муж у свiтлiй одежi 31 i каже: «Корнилiю! Почута молитва твоя, i милостинi твої згадалися перед Богом. 32 Отже, пошли в Іоппiю та поклич Симона, званого Петром; вiн гостює в домi кожум’яки Симона, що бiля моря; вiн прийде i скаже тобi». 33 Зразу ж послав я до тебе, i ти добре зробив, що прийшов. Тепер ми всi сто­їмо перед Богом, щоб вислухати все, що повелiв тобi Бог».

Кінець вівторку

__________Ін.7:1- 13 з25

Глава 7

Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.

2 Наближалося свято юдейське ставлення кущів. 3 Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. 4 Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. 5 Бо і брати Його не вірували в Нього. 6 На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. 7 Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. 8 Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. 9 Сказавши це їм, залишився в Галилеї.

10 Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. 11 Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? 12 І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. 13 Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.