Кві
08
2018

Про свідоцтва і про свідків

Седмиця світла. Світлий понеділок

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо(МП 3):https://www.dropbox.com/sh/y4x1d0a2cui7zur/LM5XVZmUfZ

Ін.1:18 – 28

Дії.1:12 – 17, 21-26

Христос воскрес!

Цими словами ми свідчимо перед усім світом, що вбитий Ісус Христос воскрес із мертвих, щоб вже ніколи не вмирати.

Але, чи не багато ми на себе беремо? Адже свідчать про те, що бачили самі. Апостоли, коли їм треба було прийняти до числа дванадцяти когось замість Іуди зрадника, твердо знали, що це має бути неодмінно «один із тих, котрі були з нами увесь час, коли перебував і ходив із нами Господь Ісус, починаючи від хрещення Іоанового до того дня, коли Він вознісся».

І свідчать не тільки словами, але всім життям, і часом самий вид свідка найсильніше доводить істину його слів.

Сьогодні ми читали про самого великого свідка пришестя Христового. «Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоан». «Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло» (Ін. 1: 6, 8). І як же він свідчить? – А він без кінця повторює: «покайтеся, наблизилось бо Царство Небесне» (Мф.3: 2)! Якщо загрожує небезпека, кричать: «Бережись»! Так і Іван Хреститель без кінця повторює: «Покайтеся», виправтеся, приведіть себе в належний стан, бо Господь наблизився.

А тут раптом «юдеї послали з Єрусалима священиків і левитів спитати його: хто ти є»? – Але як важко тому, хто стоїть перед Богом поглянути на себе! І перше, що одразу відповідає Іоанн, знаючи, за Кого його можуть прийняти: «Я не Христос»! Посланці знову запитують: «то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні».

Але люди не відстають: «хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе»? І тоді, нарешті, Іван говорить: «я глас вопіющого в пустелі». Як – глас? Адже це лише миттєвий струс повітря, як кола на воді від кинутого каменя. Та й глас цей – коли прозвучав? «Виправте дорогу для Господа», – сказав пророк Ісая, який жив до того кілька сторіч! (Іс. 40, 3)

Ось – той, про кого Господь сказав, що «Між народженими від жінок нема більшого понад Івана». Ось, сам він вважає себе лише гласом, що на мить пролунав з волі Божої. Істинний свідок Божої величі – одночасно свідчить і про свою людську неміч.

А ми з вами, коли вимовляємо: «Христос воскрес!», – то заявляємо себе свідками не тільки пришестя Христового, а й Його Хреста, і Його славного Воскресіння. І допоможи нам Бог, щоб, коли ми вимовляємо це великоднє вітання, люди бачили б на нашім обличчі ту небесну радість, з якою Жони-мироносиці бігли від спорожнілого гробу!

Христос воскрес!

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.