Гру
15
2014

Про силу жінок і про силу істини

Понеділок Седмиця 29 – та після П'ятидесятниці

Проповіді на кожний день. В.Резніков.

Аудіо:

Лк.20:27 – 44  Евр.3:5- 11, 17-19

Одного разу садукеї, що заперечували можливість воскресіння, задали Господу Ісусу хитре питання: чиєю дружиною буде жінка в майбутньому житті, якщо в цій вона мала сім мужів? Вони хотіли наочно показати безумство ідеї вічного життя. Мовляв, проблеми що накопичилися тут, нікому, ніколи і ніде не вирішити; не знайти спільної згоди. Подібні питання нерідкі. Наприклад, де зможуть розміститися всі воскреслі жителі землі, і чим вони будуть займатися у вічності? Але можна поставити зустрічне запитання: а що можна було б повідомити дитині в утробі матері про той світ, в який їй належить народитися? Напевно, тільки одне: «там зовсім не те, що тут». Господь садукеям теж спочатку відповідає через «не»: «сини віку цього женяться і виходять заміж; а ті, що сподобилися досягти того віку і воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж».

Шлюбні відносини – найважливіша сторона цього життя. Що таке жінка для чоловіка, – дуже яскраво говорить Зоровавель у Другій книзі Ездри: «О, мужі! Чи не великий цар, і багато хто з людей, і чи не сильне вино? Але хто панує над ними і володіє ними? чи не жінки?»? «Якщо зберуть золото і срібло і всякі коштовності, а потім побачать одну жінку, гарну лицем і красиву, залишивши все, спрямовуються до неї і, розкривши рот, дивляться на неї, і всі приліплюються до неї більше, ніж до золота і срібла і до всякої коштовної речі. Чоловік залишає свого батька, який виховав, і країну свою і приліплюється до дружини своєї; і з дружиною залишає душу, і не пам’ятає ні батька, ні матері, ні країни своєї». «Багато збожеволіли через жінок і зробилися рабами через них». Я бачив Апамину, царську наложницю, «яка сидить праворуч царя; вона знімала вінець з голови царя і покладала на себе, а лівою рукою вдаряла царя по щоці. І, попри все те, цар дивився на неї, розкривши рот: якщо вона усміхнеться йому, усміхається і він; якщо ж вона розсердиться на нього, він пестить її, щоб помирилася з ним. О, мужі! Як же не сильні жінки, коли так чинять вони?» (2 Ездр.4:13 – 32)?

І багато, дійсно, не знають нічого сильніше. Таких марно застерігати, що якщо «вони не пізнали шляхів» Господніх, то й «не ввійдуть у спокій» Його. Вони з подивом скажуть: «а навіщо нам в цей спокій, де «ні женяться, ані заміж виходити»? Не бачать сенсу в тому,  «щоб сподобитися досягти того віку і воскресіння» «дорівнятися Ангелам»?

Якщо про чоловіка сказано: «залишить батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї» (Бут. 2: 24), а про дружину: «до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою» (Бут.3: 16), то про Ангелів нічого не сказано щодо статі. Але Ангели нічим не обділені, і нічого не позбавлені, в порівнянні з людьми. І ми, ставши, як Ангели, нічого не позбудемося, і ніщо не втратимо. І потім – є ж люди, які, при всій силі жінок, вже тут вибрали шлях безшлюбності, і знайшли незрівнянно більш сильніше джерело радості і здивування. Зоровавель з великим натхненням сказав про силу жінок, але з ще більшим натхненням говорить далі: «Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, несправедливі всі сини людські і всі діла їхні такі, і немає в них істини, і вони загинуть у неправді своїй; а істина перебуває і залишається сильною у віках, і живе і володарює повік віку». «Благословен Бог істини» (2 Ездр.4:37 -40)!

Людина нічого не позбавляється в Царстві Небесному, але знаходить те, що понад усе. І всі ми: і Ангели, і чоловіки, і жінки, «будучи синами воскресіння» – перед лицем нашого Господа забудемо і все своє, і самих себе, і хто чий чоловік, і хто чия дружина, і ні про що не будемо жаліти, і ні на що не будемо озиратися.

Ну а поки… Одного разу молодий християнин запитав: «А чи можна у свята дозволяти себе тілесні втіхи»? І наставник відповів: «Можна. Якщо ти ще не доріс до втішання духовного».

_______________

◄ День 333 ► Святитель Феофан Затворник

Думки на кожен день року за церковним читанням із Слова Божого•

Садукеї мали заперечення проти Воскресіння. Їх головоломні сумніви Господь вирішив кількома словами, і притому так ясно, що всі зрозуміли і визнали садукеїв переможеними правдою слова Його.

Як тоді були садукеї, так і нині – сонмище невіруючих. Нагородили вони собі безліч мрійливих припущень, звели їх у «незаперечні істини», возносяться ніби проти них і сказати нема чого. На ділі ж вони так порожні, що й казати проти них не варто. Всі їхні мудрування – картковий будинок: дунь і розлетиться. По частинах їх і спростовувати немає потреби.  Личить поставитися до них так, як ставляться до снів. Достовірність снів спростовують легко – кажуть: це сон і тим все закінчується. Доводити недоладності в складі або в частинах сну – про це не йдеться. Точно така теорія створення світу з туманних плям; дарвіністки теорії довільного виникнення родів і видів, і з його ж останнім мріянням про походження людини. Все, як марення сплячого. Читати їх, – як ходити серед тіней. А вчені? Та що з ними поробиш? Їх девіз: якщо не подобається – не слухай, а брехати не заважай.

Коментування вимкнено

Залишати вiдгуки заборонено.